Завідуюча навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін доіппо



ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ











2010


Автори:

Братаніч Б.В., декан факультету перепідготовки педагогічних працівників ДОІППО, доктор філософських наук

Базилевська Л.Л., завідуюча навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін ДОІППО; вчитель - методист


Затверджено вченою радою Дніпропетровського обласного інституту післядипломної освіти (протокол № від 2010 року)


Пропонована програма з історії рідного краю – Дніпропетровщини для учнів 6-11 класів загальноосвітніх середніх навчальних закладів складена, виходячи із цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Вона базується на основі курсу історії України із давніх часів до сьогодення, яка складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти і має на меті поглибити інтерес до історії взагалі та до історії Дніпропетровщини зокрема.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Виходячи із положень Національної доктрини розвитку освіти, де головною метою навчального процесу вітчизняної освіти є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, базуючись на цілях, вимогах і змісті навчання історії у школі (освітня галузь «Суспільствознавство»), закладених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти, автори програми з історії рідного краю визначили головну мету даного курсу. Вона має забезпечувати:

Завдання курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» полягає у розкритті перед учнями історії рідного краю на основі сучасної історичної освіти з використанням новітніх досліджень історії рідного краю.

Курс «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» вивчається в ^ 5 – 11 класах загальноосвітніх середніх навчальних закладів Дніпропетровської області. На вивчення курсу у кожному класі відводиться 17 годин на рік / 0,5 годин на тиждень, курс може викладатись як факультативно так і як предмет за вибором за рахунок варіативної частини. Викладання курсу покладається на вчителів історії.

^ Програма курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» має орієнтовний перелік питань змісту, перероблена відповідно до вимог сьогодення і має статус регіональної (затверджена вченою радою ДОІППО протокол № від 2010 року). Вона базується на основі курсу історії України із давніх часів до сьогодення та складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти; зміст її можна вивчати як окремо так і синхронно-паралельно. Такий підхід вчитель може реалізувати шляхом узгодження матеріалу відповідних курсів з історії (історія України, всесвітня історія, міжкурсові зв’язки) та місцевої історії.

Під час планування навчального процесу за даною програмою вчитель сам може визначати оптимальну послідовність розгляду окремих тем, місце включення до певних тем історії міста, району, села, вулиці чи історії життя видатних людей регіону. Пропонований розподіл навчального часу може бути змінений і використаний вчителем на власний розсуд. Зміст програми є доступним для учнів 6 – 11 класів і розрахований на засвоєння його кожним учнем.

В межах даного підходу особлива увага повинна приділятися питанням суті суспільного життя краю, людським взаємовідносинам, тут є можливість звернутися до повсякденного життя пересічних людей: сім’я, родина, знайомі, місцева громада – у побуті, середовищі, культурному просторі тощо. Учням слід пам’ятати, що історію краю творять і звичайні люди, які не здобули гучної слави, доля кожної такої людини і є складовою історії нашого народу.

Під час вивчення даного курсу вчитель повинен творчо підходити до пропонованого матеріалу програми та його розподілу. Він може самостійно об’єднати вивчення матеріалу кількох тем, додати власні теми, які він вважає за нагальні, збільшити кількість начальних годин до 35. Вивчаючи історію Дніпропетровщини, вчитель може запропонувати учням окремі питання для самостійного вивчення чи дослідження. Такі учнівські дослідження історії краю можуть зайняти почесне місце і у пошуковій роботі шкільних навчальних закладів та знайти своє відображення у дослідницьких історичних проектах та творчих роботах в межах курсу з історії краю.

Пропоновані навчальні матеріали програми є мінімумом знань з історії краю. Повне їх опрацювання повинен забезпечити вчитель, пам’ятаючи, що окрім традиційних уроків, слід використовувати уроки із застосуванням інноваційних освітніх технологій і методик, опираючись на особистісно зорієнтоване навчання та можливістю їх проведення у історичних та краєзнавчих музеях, біля пам’ятних місць, проводячи екскурсії тощо.

Вивчення історії рідного краю має продовжуватись і в позаурочний час. Цьому можуть сприяти організація і проведення тематичних науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, виставок, інших просвітницьких заходів інформаційного, освітнього та виховного характеру з історії краю (лекції, диспути, дебати, історичні вечори, зустрічі із свідками та учасниками певних подій). Така робота сприятиме виконанню мети курсу.

Однією із найважливіших умов засвоєння курсу є робота з підручниками у поєднанні із опрацюванням регіональних першоджерел. Практична потреба розв’язання зазначених проблем курсу зумовила необхідність створення підручників (паперових та електронних) «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» для учнів 5, 7-11 класів, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки як регіональний підручник» та «Схвалено Міністерством освіти і науки України». Всі нижчевказані підручники відповідають даній програмі:

^ 5 клас – Недосєкіна Т.В. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» (видавництво «Дніпрокнига», 2006);

7 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Прадавнина та середньовіччя» (видавництво «Дніпрокнига», 2005);

8 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Козацька доба: ХVІ – середина ХVІІІ ст.» (видавництво «Дніпрокнига», 2005);

9 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Наш край у складі Російської імперії: друга половина ХVІІІ ст. – 1914 р.» (видавництво «Дніпрокнига», 2006);

10 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Наш край під час Першої світової війни 1914 р. – 1939 р.» (видавництво «Дніпрокнига», 2007);

11 клас – Бородін Є.І., Іваненко В.В., Недосєкіна Т.В. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» (видавництво «Дніпрокнига», 2008).

Кожен повний курс регіональної історії за відповідний клас завершується підсумковим уроком тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. Сучасні підходи до оцінювання ставлять перед вчителем завдання на визначення рівня навчальних досягнень та компетентностей учнів і передбачає виставлення оцінки у 12–бальній системі за звичними (з інваріантних курсів історії) критеріями оцінювання навчальних досягнень. Цінності та особистісне ставлення учнів проявлятимуться в реальному житті, а вчителеві треба надати можливість учневі на уроці показати засвоєні знання та сформовані уміння та навички.

Для підсумкового уроку з курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» у кожному класі потрібно використовувати такі форми контролю як усні та письмові роботи, роботи змішаного характеру (наприклад, есе, учнівські проекти, творчі роботи, дослідження) з урахуванням вікових та пізнавальних особливостей учнів.

Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять.

Під час викладання курсу з історії рідного краю вчителеві необхідно врахувати, що у інваріантній частині програми курсу «Історія України» також закладені питання вивчення історії краю. У такому разі вчитель повинен скоригувати викладання цих навчальних дисциплін.

У разі відсутності можливості викладання курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» вчителеві також необхідно користуватись вищезгаданими регіональним підручниками.


^ ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. ДНІПРОПЕТРОВЩИНА


6 КЛАС


(17 годин)


^ Дата проведення уроку

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Критерії підсумкового оцінювання.

Своєрідність періоду. Що і як вивчає історія рідного краю Хронологічні межі періоду. Історичні джерела.


Учень (учениця):

  • називає хронологічні межі історії рідного краю, основні види історичних джерел;

  • правильно застосовує відлік часу;

  • наводить приклади історичних джерел;

  • висловлює судження про особливості епохи;

  • користується підручником і орієнтується у його структурі





8 год.

Розділ І.

^ ПЕРВІСНІ ЧАСИ У НАШОМУ КРАЇ









2

Тема 1.

ПАЛЕОЛІТ У НАШОМУ КРАЇ.

Початки людського життя на території краю. Заселеність краю.

Ранній палеоліт. Неандертальці у нашому краї. Господарство, життя та духовний світ.

Пізній палеоліт у нашому краї. Найвідоміші стоянки пізнього палеоліту.

Розселення людей у пізній палеолітичний час. Загальна характеристика населення краю пізнього палеоліту.


^ Учень (учениця):

  • називає хронологічні межі палеоліту; основні заняття людей; характерні риси духовного життя;

  • показує на карті розселення ранніх людей у нашому краї та палеолітичні стоянки;

  • застосовує та пояснює поняття і терміни: «палеоліт», «археологічна культура», «осілий і кочовий спосіб життя»;

  • висловлює судження про походження людини





1

Тема 2.

^ ЖИТТЯ КРАЮ ЗА ЧАСІВ МЕЗОЛІТУ .

Природно-кліматичні умови краю періоду мезоліту. Характеристика населення краю.

Етнокультурні зміни в краї на межі мезоліту та неоліту.


Учень (учениця):

  • називає хронологічні межі мезоліту; основні заняття людей; характерні риси їх життя;

  • показує на карті розселення людей у нашому краї в період мезоліту ;

  • застосовує та пояснює поняття і терміни: «мезоліт», «етнокультурні зміни»;

  • висловлює судження про життя носіїв культури того періоду





3

Тема 3.

^ НЕОЛІТ ТА ЕНЕОЛІТ У НАШОМУ КРАЇ.

Господарський розвиток краю. Неолітичні пам’ятки краю. Антропологічна та етнічна характеристика населення краю. Міграція населення.

Пам’ятки краю періоду енеоліту.

Трипільська археологічна культура в нашому краї. Ямно-культурна спільнота. Постмаріупольська культура.


^ Учень (учениця):

  • називає хронологічні межі неоліту та енеоліту, трипільської і постмаріупольської культури, характерні риси їх життя;

  • показує на карті розселення людей у нашому краї в ці періоди;

  • описує життя найдавніших людей;

  • порівнює заняття людей та спосіб їх життя





1

Тема 4.

^ НАШ КРАЙ У БРОНЗОВИЙ ВІК.

Степове Подніпров’я бронзового віку. Культура та вірування людей.

Епоха пізньої бронзи у нашому краї. Характеристика населення краю бронзового віку. Міграція. Господарство, побут, ремесла і духовне життя.

Учень (учениця):

  • називає хронологічні межі бронзового віку, характерні риси цього періоду;

  • показує на карті найвідоміші місця розселення людей бронзового періоду у нашому краї;

  • застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «бронзовий вік», «кургани», «міграція»;

  • використовує дані джерел;

  • наводить приклади господарського життя у краї








1


Урок узагальнення.









7 год.

Розділ ІІ

^ НАШ КРАЙ ЗА ЧАСІВ АНТИЧНОСТІ









1

Тема 5.

РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Початок раннього залізного віку. Кіммерійські вторгнення у придніпровські степи. Суспільний лад, заняття та духовний світ кіммерійців.

Чорноліська культура та її вплив на кіммерійців. Особливості чорноліської культури.

  • визначає хронологічні межі раннього залізного віку на території краю;

  • показує на карті найвідоміші місця розселення людей раннього залізного віку у нашому краї, вторгнення кімерійців;

  • застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «залізний вік», «кіммерійці», «чорноліська культура»





1

Тема 6 .

^ СКІФИ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Прихід скіфів до нашого краю. Степове Подніпров’я у складі Скіфської держави. Господарство скіфів-кочовиків. Духовний світ скіфів. Скіфи та праслов’яни.

Скіфська держава. Соціально-політичний устрій Скіфії. Побут скіфів-хліборобів. Релігія. Загибель Скіфії.


  • визначає хронологічні межі проживання скіфських племен на території краю;

  • правильно застосовує відлік часу існування скіфів;

  • показує на карті розташування Скіфської держави;

  • описує життя скіфів та слов’ян;

  • порівнює заняття людей та спосіб їх життя;

  • визначає особливості соціально-політичного устрою скіфів, їх побуту та духовного життя








1

Тема 7.

^ СКІФСЬКІ КУРГАНИ НА ТЕРИТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ.

Історія досліджень скіфських курганів на Дніпропетровщині. Походження місцевих курганів. Поховання скіфів на Дніпропетровщині. Скарби найзнаменитіших курганів Дніпропетровщини.

Відомі розкопані кургани. Археолог Б. М.

Мозолевський та його знахідки на території краю.


  • застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «степові піраміди», «архаїчний час», «Товста Могила», «Денисова Могила», «Завадська Могила» тощо;

  • пояснює значення найважливіших досліджень території краю і вклад видатних археологів у історію та культуру сучасної Дніпропетровщини;

  • використовує додаткові матеріали та зображення знахідок у характеристиках місцевих розкопок





1

Тема 8.

^ САРМАТИ У СТЕПОВОМУ ПОДНІПРОВ’Ї.

Прихід сарматів до нашого краю. Сармати у Орільсько-Самарському межиріччі. Освоєння сарматами Правобережжя нашого краю. Наш край в період розквіту Сарматії.

Сарматська держава. Суспільний лад, господарство, побут, торгівля, духовний світ сарматів. Сармати та праслов’яни.


  • розрізняє умовні позначки на історичній карті і показує поселення сарматів та сарматські пам’ятники;

  • співвідносить межі освоєння краю сарматами та скіфами;

  • свідомо читає адаптовані матеріали про розвиток сарматської спільноти у Орільсько-Самарському межиріччі та Правобережжі нашого краю;

  • знаходить у тексті джерел відповіді на поставлені запитання про господарство та вірування сарматів








1

Тема 9.

^ НАШ КРАЙ В ЕПОХУ ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Наш край у житті античних міст-колоній Причорномор’я.

Зв’язки населення краю із найголовнішими містами-колоніями Північного Причорномор’я. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Готи та гуни у нашому краї.


  • показує на карті основні напрями великого переселення народів по території нашого краю;

  • застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «велике переселення народів», «міста-колонії», «мито», «греко-римський стиль», «іраномовні племена», «тюркомовні племена»;

  • описує і формулює наслідки вторгнення народів епохи великого переселення на територію краю та особливості розвитку регіону








1

Тема 10.

^ ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Зарубинецька та черняхівська культури у краї. Господарство, торгівля, релігія.

Анти. Господарство та суспільний устрій. Етнокультурна характеристика осілого населення краю.


  • показує на карті території розселення слов’ян у Степовому Подніпров’ї;

  • описує життя слов’янських племен та їх побут у нашому краї, контакти праслов’ян та кочовиків;

  • давати етнокультурну характеристику осілого населення краю;

  • будує усні та письмові висловлювання щодо участі населення краю у формуванні давньослов’янської спільноти








1


Урок узагальнення








1


Підсумкове тематичне оцінювання.






^ ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. ДНІПРОПЕТРОВЩИНА


7 КЛАС


(17 годин)


^ Дата проведення уроку

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Критерії підсумкового оцінювання.

Своєрідність періоду. Що і як вивчає історія рідного краю Хронологічні межі періоду. Історичні джерела.



















9974571398888879.html
9974752937727193.html
9974849878274638.html
9974923124667595.html
9975096700186733.html