Тема 1. Ключові поняття науки та наукових досліджень - Л. В. Щербина Програма І робоча програма

Тема 1. Ключові поняття науки та наукових досліджень

Суть наукового пізнання і знання.

Етапи становлення і розвитку науки.

Структурні елементи науки, їх характеристика.

Наукознавство як система знань.

Рекомендовані терміни для укладання глосарію: наука, функції науки, наукові знання, класифікація наук, диверсифікація наук, інтеграція наук, організація науки, інкубатор, технопарк, технополіс, структура науки, наукові факти, поняття, термін, категорія, принцип, постулат, аксіома, наукові закони, наукова теорія, вчення, об'єкти наукових економічних досліджень, економіка, економічні науки, принципи систематизації економічних знань, мікроекономі-ка, макроекономіка, мезоекономіка, класифікація економічних наук, позитивна наука, нормативна наука, економічна політика, національна науково-технічна програма, державна науково-технічна програма, напрями наукових економіч-них досліджень; наукове дослідження, науковий напрямок, структура науково-го напрямку, мета наукового дослідження, особливості наукового дослідження, об'єкт наукового дослідження, класифікація об'єктів дослідження, класифікація наукових досліджень.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [18, 19].


Тема 2. Організація науково-дослідної роботи в україні

Структура організацій, які формують науку України.

Особливості роботи наукового колективу.

Основні риси працівника науки.

Робоче місце і робочий день науковця.

Етичні норми і цінність науки.


Рекомендовані терміни для укладання глосарію: аспірантура, докторантура, науковий ступінь, наукове звання; предмет науково-дослідної роботи студентів економічних вузів, принципи організації наукової праці, інтелект наукового працівника, самоорганізація наукової праці, ергономіка, робоче місце, режим робочого часу.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [17, 18, 19].


Тема 3. Науково-дослідна робота студентів

Умови успішного виконання студентської науково-дослідної діяльності.

«Положення про наукову роботу студентів» Міністерства освіти і науки України.

Методика постановки і проведення науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі.


^ Рекомендовані терміни для укладання глосарію: науково-дослідна робота студентів, мета науково-дослідної роботи, завдання науково-дослідної роботи, форми науково-дослідної роботи, навчально-дослідна робота, керівництво студентською науковою роботою, студентський науковий гурток, наукова проблемна група, наукові студентські конференції, форми заохочення студентів до наукової роботи, планування науково-дослідної роботи, індивідуальний план науково-дослідної роботи.

Література: основна [8, 11, 14]; додаткова [17, 18, 19].


Тема 4. Інформаційне забезпечення наукової роботи

Суть і види науково-технічної інформації.

Видова структура наукових документів.

Методи пошуку і збирання наукової інформації.

Аналіз та інтерпретація інформації.

Організація роботи з науковою літературою.


Рекомендовані терміни для укладання глосарію: інформація, критерії ефективності інформації, класифікація інформації, функції інформації, джерела інформації, документ, нормативні матеріали, статистичні матеріали, оперативні матеріали, науковий документ, об'єкт спостереження, генеральна сукупність, вибіркова сукупність, репрезентативність вибіркової сукупності, дисперсія ознаки,.коефіцієнт довіри, вибір одиниць, показник, ознака, абсолютні та відносні показники, класифікація показників, натурне обстеження, спеціальне обстеження, принципи збору інформації, інформаційний пошук та його етапи, правила відбору літератури, збирання фактів, документальне оформлення інформації, АСУ обробки інформації на ЕОМ, етапи обробки інформації, економічний аналіз, раціональна організація аналітичної роботи, етапи та принципи економічного аналізу, господарські резерви в науково-дослідному процесі та їх класифікація.

Література: основна [6, 11, 14]; додаткова [15, 18, 19].


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ І ТВОРЧОСТІ

Тема 5. Метод і методика економічних досліджень і аналізу

Поняття методології і методики наукових досліджень.

Методологія теоретичних досліджень.

Основи методології досліджень емпіричного рівня.

Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень.

Поняття наукового методу та його основні риси.

Система методів дослідження.


Рекомендовані терміни для укладання глосарію: діалектичний метод, емпіричне пізнання, теоретичне пізнання, абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, ідеалізація, абстрагування, формалізація, опис, визначення, аксіоматичний метод, спостереження, опитування, групування, середні величини, метод графічних зображень, відносні величини, варіація, елімінування, балансовий метод, варіантні наближення, програмно-цільовий метод, екстраполяція, економіко-математичне моделювання, докази, теза, аргумент, демонстрація, спростування, види доказів.

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [18, 19].


^ Тема 6. Методика підготовки й оформленя результатів наукового дослідження та впровадження їх у практику економічної діяльності

1. Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт.

2. Основні етапи підготовки курсових і дипломних робіт.

3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт.

4. Підготовка до захисту і захист курсової та дипломної роботи.

5. Магістерська робота: поняття та її підготовка.

6. Оформлення результатів наукової роботи.

7. Оформлення замовлення на практичні розробки.

8. Усна передача інформації про наукові результати.


Рекомендовані терміни для укладання глосарію: систематизація, звіт про науково-дослідну роботу, структура звіту, анотація, автореферат, титульна сторінка, завдання, зміст, ілюстрація, таблиця, додатки, бібліографічний опис, структура бібліографічного опису, ефект наукового дослідження, наукова продукція, акт здавання-приймання науково-дослідної роботи, впровадження результатів науково-дослідної роботи, критерій ефективності наукових досліджень, економічний ефект науково-дослідної роботи, соціальний ефект науково-дослідної роботи.

Література: основна [8, 12, 14]; додаткова [15, 17].


^ МОДУЛЬ ІІ. ПРИКЛАДНІ ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1. ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 7. Механізм проведення наукових досліджень

Вибір напряму наукового дослідження.

Основні етапи проведення наукових досліджень.

Поняття, види і етапи соціально-економічного дослідження.

Функції і структура програми соціально-економічного дослідження.

Методологічний розділ програми.

Методичний розділ програми.

Рекомендовані терміни для укладання глосарію: наукове дослі-дження, особливості економічних досліджень, науково-дослідний процес, стадії науково-дослідного процесу, наукова проблема, тема, гіпотеза, доведення гіпо-тез, характеристика гіпотез, критерії вибору теми дослідження, конкретизація теми; бібліотека; читацькі каталоги, типи каталогів, алгоритмізація, науковий експеримент, оприлюднення висновків, узагальнення результатів дослідження, апробація.

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [15, 18, 19].


Тема 8. Економіко-статистичні методи й прийоми в економічних дослідженнях та економічному аналізі

1. Методологічні основи економіко-статистичного аналізу та моделювання.

2. Основи моделювання взаємозв’язків.

3. Комп’ютерні технології моделювання.

4. Оцінювання потенціалу та основних пропорцій ринку.


Рекомендовані терміни для укладання глосарію: порівняння, зведення, групування, групувальна ознака, типологічне групування, структурне групування, аналітичне групування, графічний метод, табличний метод, абсолютна величина, відносна величина, середня величина, картограма, картодіаграма, ряд динаміки, абсолютний приріст, базові показники, ланцюгові показники, коефіцієнт росту, темп росту, темп приросту, абсолютне значення одного проценту приросту, середній рівень ряду, середній темп росту, середній темп приросту, сезонні коливання, індекс сезонності, індекс, індивідуальні індекси, загальні індекси, методи елімінування, спосіб ланцюгових підстановок, евристичні методи.

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


Тема 9. Економіко-математичні методи й моделі в економічних дослідженнях та економічному аналізі

1. Методологічні основи економіко-математичного аналізу, моделювання та прогнозування.

2. Моделі класифікації.

3. Моделювання і прогнозування динаміки.

Рекомендовані терміни для укладання глосарію: регресія, кое-фіцієнт регресії, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації, адекватність мо-делі, прогноз, точність прогнозів, якісні методи прогнозування, кількісні мето-ди прогнозування, короткострокове прогнозування, похибка, екстраполяція, тренд, коефіцієнт конкордації, фактор, кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, ранг, інтегральна оцінка, ранжування, групування, багатовимірні мето-ди, розвідувальний аналіз даних, метод головних компонент, метод експертних оцінок, аналіз часових рядів.

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


2.8. Контрольні запитання для самодіагностики


^ МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Тема 1. Ключові поняття науки та наукових досліджень

1. Поняття і характеристика науки як системи знань.

2. Основні функції науки в сучасних умовах.

3. Наука як особливий вид людської діяльності.

4. Наукові знання, їх відмінності від звичайних знань.

5. Виникнення і становлення науки.

6. Класифікація наук, її призначення і способи побудови.

7. Фундаментальні науки, їх характеристика.

8. Класифікація об'єктів наукових досліджень.

9. Диверсифікація та інтеграція наук як наслідок їх розвитку.

10. Визначення об'єкта і предмета наукового дослідження.

11. Об'єкти наукових досліджень в економіці.

12. Виникнення економічної науки.

13. Роль економічних наук у розвитку суспільства.

14. Класифікація економічних наук.

15. Принципи систематизації економічних знань.

16. Структура економічних знань.

17. Загальні проблеми розвитку економічної науки на сучасному етапі.

18 . Класифікація наукових досліджень.

19. Основні напрямки наукових економічних досліджень на сучасному етапі.

20. Поняття наукового дослідження.

21. Характеристика наукового напряму. Структурні одиниці наукового напряму.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [18, 19].


Тема 2. Організація науково-дослідної роботи в Україні

1. Організація науки в Україні.

2. Організаційна структура та роль НАНУ.

3.. Режим робочого часу науковця.

4. Вимоги ергономіки до організації наукових досліджень.

5. Характеристика основних елементів самоорганізації наукової праці.

6. Особливості функціонування інкубаторів, технопарків, технополісів.

7. Визначення предмета науково-дослідної роботи студентів економічних вузів.

8. Необхідність наукової організації дослідницької праці.

9. Організація робочого місця наукового працівника

10. Самоорганізація праці науковця.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [17, 18, 19].


Тема 3. Науково-дослідна робота студентів

1. Характеристика змісту й порядку розробки індивідуального плану науково-дослідної роботи студента на весь період навчання.

2. Поняття науково-дослідної роботи студентів.

3. Керівництво науково-дослідною роботою студентів у вищому навчальному закладі, її організація та планування.

4. Організація роботи студентського наукового гуртка.

5. Класифікація форм організації науково-дослідної роботи студентів у вищому навчальному закладі.

6. Характеристика науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі. Види навчально-дослідної роботи.

7. Види науково-дослідної роботи студентів, що здійснюються в позанавчальний час.

Література: основна [8, 11, 14]; додаткова [17, 18, 19].


Тема 4. Інформаційне забезпечення наукової роботи

1. Стадії обробки інформації та їх характеристика.

2. Класифікація інформації.

3. Роль інформації на етапах науково-дослідної роботи.

4. Функції інформації.

5. Сутність обробки інформації на ЕОМ. Етапи обробки інформації.

6. Сутність економічного аналізу у науково-дослідному процесі.

7. Поняття об'єкту обстеження та його характеристика.

8. Вибірковий метод обстеження та його характеристика.

9. Суть кількісної та якісної репрезентативності об'єктів обстеження.

10. Раціональна організація аналітичної роботи та її характеристика.

11. Показники і їх основні ознаки.

12. Основні види показників та їх характеристика.

13. Організаційні етапи здійснення економічного аналізу.

14. Принципи збирання матеріалів наукового дослідження.

15. Резерви в економічному аналізі та їх характеристика.

16. Форми документального оформлення зібраної інформації.

Література: основна [6, 11, 14]; додаткова [15, 18, 19].


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ І ТВОРЧОСТІ


Тема 5. Метод і методика економічних досліджень і аналізу

1. Назвіть основні групи методів наукових досліджень.

2. Як можна одержати первинну інформацію?

3. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання та їх зв'язок із загальними методами наукових досліджень.

4. Особливості й види емпіричних загальнонаукових методів.

5. Характеристика емпірико-теоретичних загальнонаукових методів.

6. Теоретичні загальнонаукові методи, їх види та призначення.

7. Основні групи спеціальних методів в економічних дослідженнях.

8. Спеціальні методи збору інформації в економічних дослідженнях.

9. Значення методів фотографування, види фотографій.

10. Застосування спеціальних методів для обробки зібраної інформації.

11. Які основні види спостережень використовуються для одержання інформації?

12. Методи планових розрахунків і обгрунтувань в наукових економічних дослідженнях.

13. Яка роль показників в керуванні економікою, підприємством?

14. Які можуть бути виділені групи узагальнюючих показників?

15. Структура доказів. Використання прямих і непрямих доказів у наукових дослідженнях.

16. Спростування в науково-дослідній роботі.

17. Які висуваються вимоги до показників економічного аналізу?

18. Розкрийте ваше розуміння поняття “економічний аналіз”.

19. Чим визначається функціональна роль економічного аналізу?

20. Чим визначається суть економічного аналізу як функції управління?

21. Розкрийте зміст економічного аналізу.

22. Що впливає на структуру змісту економічного аналізу?

23. Сформулюйте й обґрунтуйте функції економічного аналізу.

24. Сформулюйте й поясніть основні принципи економічного аналізу.

25. Сформулюйте й розкрийте поняття предмета економічного аналізу.

26. Сформулюйте класифікацію економічних явищ і процесів, яку передбачає предмет економічного аналізу.

27. Розкрийте поняття об’єкта економічного аналізу.

28. Сформулюйте й розкрийте поняття методу та методики економічного аналізу.

29. Охарактеризуйте аналітичне забезпечення менеджменту.

30. Охарактеризуйте в цілому систему прийомів економічного аналізу.

31. На чому базується методика системного економічного аналізу?

32. Назвіть та охарактеризуйте основні прийоми аналізу.

33. Що покладено в основу класифікації методів обробки економічної інформації?

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [18, 19].


Тема 6. Методика підготовки й оформлення результатів наукового дослідження та впровадження їх у практику економічної діяльності

1. Систематизація результатів наукового дослідження.

2. Структура звіту з науково-дослідної роботи.

3. Впровадження результатів науково-дослідної роботи в економіку.

4. Вимоги до подання формул, таблиць, ілюстрацій.

5. Нумерація цифрового та ілюстративного матеріалу.

6. Послідовність розміщення літературних джерел у переліку використаної літератури.

7. Елементи бібліографічного опису літератури, використаної у процесі науково-дослідної роботи.

8. Оформлення посилань на використані літературні та інформаційні джерела в звіті про науково-дослідну роботу.

9. Оформлення акту здавання-приймання науково-дослідної роботи.

10. Ефект і ефективність в наукових дослідженнях.

11. Види ефективності наукових досліджень.

Література: основна [8, 12, 14]; додаткова [15, 17].


^ МОДУЛЬ ІІ. ПРИКЛАДНІ ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1. ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Тема 7. Механізм проведення наукових досліджень

1. Поняття та особливості наукового дослідження.

2. Стадії науково-дослідного процесу та їх характеристика.

3. Етапи виконання науково-дослідної роботи.

4. Наукова проблема в економічних дослідженнях.

5. Зв'язок наукової проблеми і теми дослідження в економіці.

6. Визначення гіпотези, її якісна характеристика, види гіпотез.

7. Види літературних джерел економічної інформації, застосовуваних в наукових дослідженнях.

8. Складання власної картотеки студента в процесі роботи з літературними джерелами.

9. Значення процесу створення і перетворення нової інформації на дослідній і завершальній стадіях науково-дослідного процесу.

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [15, 18, 19].


Тема 8. Економіко-статистичні методи й прийоми в економічних дослідженнях та економічному аналізі

Охарактеризуйте прийоми порівняння, абстрагування.

Охарактеризуйте групу прийомів елімінування.

Охарактеризуйте групу прийомів балансової ув’язки.

Охарактеризуйте групу прийомів групування.

Охарактеризуйте групу графічних прийомів у економічному аналізі.

Дайте аналітичну характеристику прийому ланцюгових підстановок й визначіть межі його застосування.

Дайте аналітичну характеристику прийому різниці абсолютних і відносних величин.

Дайте характеристику застосування індексного методу.

Дайте характеристику застосування прийому середніх та відносних величин, динамічного ряду.

У чому полягає значення методу групування в аналізі даних?

Яка роль і значення класифікації? Наведіть приклади найважливіших класифікацій.

Яке групування називають комбінаційним? Наведіть приклад.

У чому полягає відмінність комбінаційного і багатовимірного групування?

Які основні проблеми належать вирішенню при групуванні даних?

Як виконується групування, якщо групувальна ознака є дискретною?

У яких випадках необхідно визначати інтервали групування за кількісною ознакою?

Які основні функції таблиць?

Які можуть бути виділені види таблиць?

Назвіть види відносних показників і охарактеризуйте їх значення.

Як пов’язані між собою відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки?

Для чого розраховують відносні величини координації?

Яке значення відносних величин інтенсивності? Наведіть приклади їх використання .

Що характеризує різниця чисельника та знаменника агрегатних індексів фізичного обсягу продукції та цін?

Які показники використовують для характеристики змін рівнів рядів динаміки?

Який вид середніх величин використовують для розрахунку середнього рівня моментного ряду динаміки?

Назвіть види індексів якісних показників.

Як розрахувати середній темп росту та приросту рівнів ряду динаміки?

Яка роль індексного методу аналізу в економічних дослідженнях?

Чим пояснюється різниця у величині індексу цін змінного й фіксованого складу?

Що характеризує індекс впливу структурних зрушень? Напишіть формулу для його розрахунку.

Сформулюйте основні принципи оцінки абсолютного та відносного розміру впливу факторів на зміну результативного показника з використанням багатофакторних індексних моделей.

Яке значення має побудова факторних індексних моделей?

Які форми індексів використовують при територіальних співставленнях?

Як виміряти рівень інфляції?

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


Тема 9. Економіко-математичні методи й моделі в економічних дослідженнях та економічному аналізі

Назвіть види коливань рівнів часового ряду.

Які особливості кореляції можуть бути виявлені в рядах динаміки?

Яка роль групових і кореляційних таблиць при аналізі взаємозв’язку?

Які методи доцільно використовувати для виявлення можливої наявності зв’язку між факторною та результативною ознакою при незначному обсязі фактичних даних?

Які показники є мірою тісноти зв’язку між двома ознаками?

Як оцінити значущість лінійного коефіцієнта кореляції?

Які показники використовують для виміру ступеня тісноти зв’язку між якісними показниками?

У чому полягає значення рівняння регресії?

Що характеризує коефіцієнт кореляції?

Який існує зв’язок між лінійним коефіцієнтом кореляції і коефіцієнтом регресії?

Яке значення має розрахунок індексу кореляції?

Способи розрахунку середньої квадратичної похибки рівняння, її роль в оцінці надійності рівняння регресії.

Як здійснити прогноз значень результативної ознаки, спираючись на використання для цієї мети рівняння регресії?

Як виміряти частку загальної варіації результативної ознаки, яка пояснюється впливом варіації ознаки х?

Як можна виділити фактори, у зміні яких закладені найбільші можливості в управлінні зміни результативної ознаки?

Що означає величина коефіцієнта еластичності 0,58?

Для чого розраховують парні коефіцієнти кореляції?

В яких межах знаходиться величина сукупного коефіцієнта кореляції і яка вона співвідноситься з величиною парних коефіцієнтів кореляції?

Якщо у випадку лінійної залежності між ознаками 60% варіації результативної ознаки пояснюється впливом факторної ознаки, чому буде дорівнювати величина коефіцієнта кореляції?

Дайте характеристику кореляційного та регресійного аналізу.

Дайте характеристику застосування економіко-математичних методів.

Охарактеризуйте компоненти часових рядів. Що таке мультиплікативна та адитивна модель часового ряду?

Поясніть алгоритм оцінювання сезонної складової для адитивної моделі.

У чому сутність десезонолізації часових рядів?

Вкажіть основні напрямки практичного використання спектрального аналізу.

Які типи адитивних моделей ви знаєте?

Як здійснюється експоненційне згладжування часового ряду?

Які ви знаєте багатовимірні методики групування?

У чому сутність методу експертних оцінок?

Що таке ранжування? Яким чином можна провести багатовимірне ранжування? З якою метою?

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


^ 2.9. Індивідуально-консультативна робота


Індивідуально-консультативна робота проводиться за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, які винесені на поточний контроль і т. д.

Індивідуально-консультативна робота з теоретичної частини здійснюється у вигляді:

індивідуальних консультацій за схемою «запитання – відповідь стосовно проблемних чи дискусійних питань теоретичного матеріалу дисципліни»;

групових консультацій за схемою «розгляд типових прикладів, ситуацій, а також практики впровадження та використання нових методів та методик у практичній діяльності».

Індивідуально-консультативна робота з практичної частини дисципліни проводиться у вигляді:

індивідуальних консультацій, коли є потреба розглянути практичні завдання, які викликали складність чи запитання;

групових консультацій, коли є потреба розглянути практичні ситуації, рольові ігри, що потребують колективного обговорення.

Індивідуально-консультативна робота для комплексної оцінки засвоєння програмного матеріалу проводиться у вигляді:

індивідуального захисту виконаних робіт (самостійних та індивідуальних завдань, розрахунково-графічних завдань, курсової роботи);

підготовки рефератів (доповідей) для виступу на практичному занятті (науковій конференції);

підготовки і презентації результатів науково-дослідної роботи.


^ 2.10. Методики активізації процесу навчання


При викладанні дисципліни «Основи наукових досліджень» для активізації навчального процесу передбачено використання таких сучасних навчальних технологій, як проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, ділові ігри, кейс-метод.

Основними відмінностями активних та інтерактивних методів навчання від традиційних вважаються не тільки методика і техніка викладання, але і висока ефективність навчального процесу, що проявляється через:

високу мотивацію студентів;

закріплення теоретичних знань на практиці;

підвищення самосвідомості студентів;

вироблення здатності ухвалювати самостійні рішення;

вироблення здатності до колективних рішень;

вироблення здатності до соціальної інтеграції;

придбання навичок вирішення конфліктів;

розвиток здатності до компромісів.

Розподіл форм і методів активізації процесу навчання навальної дисципліни «Основи наукових досліджень» представлено в табл. 5.

^ Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується кількома ключовими моментами, увага студентів має бути сконцентрована на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках. При проведенні проблемної лекції має бути розданий друкований матеріал і виділені головні висновки з питань, що розглядаються.

При викладанні лекційного матеріалу студентам пропонуються питання для самостійного розмірковування. При цьому лектор ставить питання, які спонукають студента шукати вирішення проблемної ситуації. Така ситуація змушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

На початку проведення проблемної лекції необхідно чітко сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені запитання, а висвітлювати матеріал таким чином, щоб отриману інформацію студент міг використати при вирішенні проблеми.

Таблиця 5 - Використання навчальних технологій для активізації процесу навчання

Тема

Практичне застосування навчальних технологій

Тема 1. Ключові поняття науки та наукових досліджень

Проблемна лекція з питання «Основні напрямки наукових економічних досліджень в сучасних умовах»

Тема 2. Організація науково-дослідної роботи в Україні

Міні-лекція, дискусія з питання «Організація науки і наукових досліджень в Україні»; презентація результатів роботи в малих групах

Тема 3. Науково-дослідна робота студентів

Міні-лекція, дискусія з питання «Види і форми науково-дослідної роботи студентів»; презентація результатів роботи в малих групах

Тема 4. Інформаційне забезпечення наукової роботи

Проблемна лекція з питання «Роль і функції інформації в дослідженнях»

Тема 5. Метод і методика економічних досліджень і аналізу

Міні-лекція, дискусія з питання «Спеціальні мето-ди наукових досліджень в індустрії гостинності»; презентація результатів роботи в малих групах

Тема 6. Методика підготовки й оформлення результатів наукового дослідження та впровадження їх у практику еко-номічної діяльності

Кейс-метод – проблемна ситуація «Подання наглядного матеріалу та бібліографічний опис джерел» (практичне заняття)

Тема 7. Механізм проведення наукових досліджень

Кейс-метод - проблемна ситуація «Форми обміну науковою інформацією. Можливість використання інформації та її доступність для студентських наукових робіт» (практичне заняття)

Тема 8. Економіко-статистичні методи та прийоми в економічних дослідженнях та економічному аналізі

Кейс-метод – проблемна ситуація «Сезонна нерівномірність, її виявлення та аналіз» (практичне заняття)

Тема 9. Економіко-математичні методи та моделі в економічних дослідженнях та аналізі

Проблемна лекція з питання «Економіко-математичні методи дослідження та можливість їх використання в практичній діяльності»

Міні-лекції передбачають викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доведень та узагальнень.

На початку проведення міні-лекції за обраними темами лектор акцентує увагу студентів на необхідності подавати викладений лекційний матеріал у так званому структурно-логічному вигляді. На розгляд виносяться питання, які зафіксовані у плані лекцій, але викладаються вони стисло. Лекційне заняття, проведене у такий спосіб, пробуджує у студента активність та увагу до сприйняття матеріалу, спрямовує його на використання системного підходу при відтворенні інформації, яку він одержав від викладача.

Проблемні лекції та міні-лекції доцільно поєднувати з такою формою активізації навчального процесу, як робота в малих групах.

^ Робота в малих групах дає змогу структурувати лекційні або практичні заняття за формою та змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування досвіду соціального спілкування.

Після висвітлення проблеми (проблемна лекція) або стислого викладення матеріалу (міні-лекція) студентам пропонується об’єднатися у групи по 5-7 осіб та представити наприкінці заняття своє бачення та сприйняття матеріалу, тобто виступити перед аудиторією з результатам роботи групи.

Дискусії передбачають обмін думками й поглядами учасників щодо певної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Кейс-метод – метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.


^ 2.11. Система поточного і підсумкового контролю знань студентів


Оцінювання знань, вмінь та навичок студентів включає ті види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» передбачають лекційні й практичні заняття, самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань, у тому числі двох розрахунково-графічних завдань, курсової роботи.

Таблиця 6 – Структура засобів контролю з навчальної дисципліни

Види та засоби контролю

(тестування, контрольні роботи, індивідуальні завдання тощо)

Розподіл балів, %

МОДУЛЬ І. Поточний контроль із змістових модулів

ЗМ 1.1. Теоретичні засади науки та наукових досліджень

Тестування

10

ЗМ 1.2. Методологічні основи наукового знання і творчості

Тестування

10

^ Складання глосарію

10

Написання і захист РГЗ 1

20

Написання і захист РГЗ 2

20

^ Активність на практичних заняттях

30

Всього за Модулем І

100

^ МОДУЛЬ ІІ. Поточний контроль із змістових модулів

ЗМ 2.1. Економічний інструментарій проведення наукових досліджень

Тема. Механізм проведення наукових досліджень (тестування)

Тема. Економіко-статистичні методи та прийоми в економічних дослідженнях та аналізі (тестування)

Тема. Економіко-математичні методи та моделі в економічних дослідженнях та аналізі (тестування)



10

10


10

^ Складання глосарію

10

Написання і захист курсової роботи

20

Підготовка матеріалів для презентації наукових робіт

10

^ Активність на практичних заняттях

30

Всього за модулем ІІ

100


^ Поточне оцінювання знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є:

активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

відвідування занять;

виконання індивідуального науково-дослідного завдання (розрахунково-графічних завдань, курсової роботи);

складання глосарію;

складання проміжного контролю із змістових модулів.

Контроль систематичного виконання самостійної роботи та активності на практичних заняттях проводиться за чотирьохбальною шкалою за такими критеріями:

розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

знайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді практичних ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

Оцінювання знань студента під час виконання завдань для самостійної роботи проводиться за 4- бальною шкалою.

Оцінка «відмінно» ставиться за умови відповідності виконаного завдання студента або його усної відповіді до всіх зазначених критеріїв. Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку.

При оцінюванні практичних занять увага приділяється також їх якості й самостійності, своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то оцінка знижується.

^ Написання і захист глосарію має за мету ознайомлення студента із професійною туристською термінологією. Критеріями оцінювання виступають: 1) оформлення глосарію за змістовими модулями; 2) опрацювання відповідної літератури; 3) рівень засвоєння і оперування термінологічним апаратом.

^ Презентація результатів наукових робіт є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Основи наукових досліджень».

Мета підготовки презентації результатів наукових робіт– поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення дисципліни та оволодіння навичками оформлення і викладення результатів проведеної науково-дослідної роботи.

Індивідуальне науково-дослідне завдання (розрахунково-графічні завдання і курсова робота) є обов’язковою частиною самостійної роботи студента.

Виконання розрахунково-графічних завдань і написання курсової роботи має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни «Основи наукових досліджень», спонукає ґрунтовно вивчати спеціальні наукові видання вітчизняних і зарубіжних авторів, в яких розглядаються питання пов’язані з проведеннями досліджень, економікою, організацією та управлінням підприємствами готельного, курортного та туристського сервісу.

Після консультації з викладачем студент обирає об’єкт для опрацювання в межах розрахунково-графічного завдання № 1 та розрахунково-графічного завдання № 2. Бажано, щоб тематика РГЗ № 2 і курсової роботи пересіклися, хоча б частково.

Студенти обирають тему курсової роботи за власним бажання, але відповідно до рекомендованої тематики. За погодженням з викладачем студент може підготувати курсову роботу на іншу тему, ніж запропоновані.

Розрахунково-графічні завдання і курсова робота оцінюють за критеріями:

самостійності виконання;

логічності й послідовності викладення матеріалу;

деталізації плану;

повноти й глибини розкриття теми, проблемної ситуації, аналітичної частини;

наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми і т. д.);

кількості використаних джерел;

використання статистичної інформації, додаткових літературних джерел та ресурсів мережі Internet;

відображення практичного досвіду;

обґрунтованості висновків;

наявність конкретних пропозицій і прогнозів з обов’язковим посиланням на використані літературні джерела;

якості оформлення, презентації та захисту розрахунково-графічних завдань та курсової роботи.

^ Проміжний контроль рівня знань передбачає виявлення опанування студентом лекційного матеріалу та вміння застосування його для вирішення практичної ситуації і проводиться у вигляді тестування. При цьому тестове завдання може містити як запитання, що стосуються суто теоретичного матеріалу, так і запитання, спрямовані на вирішення невеличкого практичного завдання.

Проміжний тестовий контроль виконують три рази за семестр (в рамках вивчення змістовного модуля чи теми). Загальна тривалість тестів з модуля І «Теоретичні основи наукових досліджень» – 1,5 години (по 0,5 години на виконання одного тесту з одного змістового модуля), з модуля ІІ «Прикладні положення наукових досліджень» - 1,5 години (по 0,5 години на виконання одного тесту з однієї теми). Поточне тестування з кожного змістового модуля складається з 20 тестів. Одна правильна відповідь на кожен з тестів дорівнює 0,5 бала. Бланки для проведення тестування з дисципліни «Основи наукових досліджень» наведено в Додатку А і Б. Тестове завдання містить запитання одиничного і множинного вибору різного рівня складності. Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовують наступні критерії оцінювання (табл. 7).


Таблиця 7 – Шкала перерахунку оцінок результатів поточного тестування із змістових модулів

Оцінка за національною шкалою

Визначення назви за шкалою ECTS

ECTS оцінка

Кількість набраних балів

1

2

3

4

ВІДМІННО

Відмінно – відмінне виконання тільки з незначними помилками

А

9,1 – 10,0

ДОБРЕ

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

В

8,1 – 9,0

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

С

7,1 – 8,0

ЗАДОВІЛЬНО

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

D

6,1 – 7,0

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

Е

4,1 – 6,0

НЕЗАДОВІЛЬНО

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перездати тест

FX

2,6 – 4,0




Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням змістового модуля

F

0 – 2,5


Тести можуть бути застосовані як з метою контролю, так і для закріплення теоретичних знань і практичних навичок.

Тести для проміжного контролю обирають із загального переліку тестів за відповідними темами.

Підсумковий контроль за модулем І - у формі екзамену, за модулем ІІ - у формі заліку.

До складання екзамену допускаються студенти, які мають задовільну кількість балів із складених тестів з основних навчальних елементів змістових модулів, написання глосарію, написання і захисту розрахунково-графічних завдань (індивідуального науково-дослідного завдання) та інших завдань передбачених програмою дисципліни.

Екзамен здійснюється за екзаменаційними білетами, які містять три питання з модулю І (два теоретичних питання і одне практичне завдання) і дають можливість здійснити оцінювання знань студента за дисципліною «Основи наукових досліджень» (рис. 1). Екзаменаційне завдання оцінюється за 4-бальною системою.

Оцінювання знань студента проводить за 4-бальною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно):

1. Для одержання оцінки 5 (відмінно) студент повинен:

укластися у встановлений строк підготовки відповіді;

викладати теоретичний матеріал чітко, коротко, зв'язно й обґрунтовано;

уміти оперативно розібратися в запропонованій ситуації, грамотно оцінити її та обґрунтувати ухвалене рішення;

упевнено відповідати на запитання членів екзаменаційної комісії і без зауважень з їх боку;

^ Харківська національна академія міського господарства

(назва вищого навчального закладу)


Спеціальність _________ТУР, ГОТ______________ Семестр ______7_______


Навчальний предмет: Основи наукових досліджень


Екзаменаційний білет № ___0___


Організація науки і наукових досліджень в Україні.

Спеціальні методи наукових досліджень в економіці.

Практичне завдання – аналіз і редагування наукового звіту.


Затверджений на засіданні кафедри туризму і готельного господарства

Протокол № _________________ від _____________________ 200__ р.

Зав. кафедри ____________(_____________) Екзаменатор ___________(_______________)

(підпис) (прізвище, ініціали) (підпис) (прізвище, ініціали)


Рис. 1- Зразок екзаменаційного білету


2. Для одержання оцінки 4 (добре) студент повинен:

укластися у встановлений строк підготовки відповіді;

викладати теоретичний матеріал обґрунтовано й зв'язно;

не викликати проблем у виборі рішення при аналізі запропонованої ситуації;

уміти обґрунтувати ухвалене рішення;

добре відповідати на запитання екзаменаторів.

3. Для одержання оцінки 3 (задовільно) студент повинен:

викладати теоретичний матеріал у доступній для розуміння формі;

розібратися у запропонованій ситуації і розробити пропозиції щодо її вирішення;

позитивно відповідати на запитання членів екзаменаційної комісії;

допускаються недостатньо впевнені й чіткі відповіді, але вони повинні бути правильні.

4. Оцінку 2 (незадовільно) одержують студенти, відповіді яких можуть бути оцінені нижче вимог, сформульованих у попередньому пункті.

Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо. Загальна оцінка дорівнює середній арифметичній із суми оцінок кожного завдання. Якщо одна з оцінок «незадовільно», то загальна оцінка не може бути вищою за «задовільно».

Підсумкова оцінка з модулю І навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» визначається як загальна оцінка, яка враховує оцінки з кожного виду контролю (оцінки проміжного контролю за роботу протягом семестру та оцінка за результатами підсумкового екзамену).

Відповідно до набраних студентом балів за модулем І оцінка знання матеріалу проводиться за 4-бальною системою та перераховується в систему оцінювання за шкалою ECTS згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів (табл. 8).

Після модуля ІІ передбачено складання заліку.

Загальна тривалість заліку – 1 година. До складання заліку допускаються студенти, які мають задовільну кількість балів із складених тестів з основних навчальних елементів змістових модулів, написання реферату (тез, доповіді), написання та презентації курсової роботи, складання глосарію та інших завдань передбачених програмою дисципліни.

Відповідно до набраних студентом балів за модулем ІІ оцінка знання матеріалу проводиться за 4-бальною системою та перераховується в систему оцінювання за шкалою ECTS згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів (табл. 8).

Таблиця 8 – Шкала перерахунку оцінок результатів навчання в різних системах оцінювання

^ Система оцінювання

Шкала оцінювання

Внутрішній вузівський рейтинг, %

100-91

90-71

70-51

50-0

1

2

3

4

5

^ Національна 4-бальна і в системі ECTS

5

відмінно

A

4

добре

B, C

3

задовільно

D, E

2

незадовільно

FX, F

9972717515986458.html
9972877552237463.html
9973044333434389.html
9973266680058862.html
9973348625308992.html